Joomla Templates and Joomla Extensions by ZooTemplate.com

Лялькові вистави - Кулька-вередулька

Головна статті
Лялькові вистави
Кулька-вередулька
Хто казав няв?
Як їжачок надбав голочок
Всі сторінки

"Кулька-вередулька"
лялькова вистава


Клоун (забігає, танцює перед ширмою і співає)
Бубонці мої дзвенять,
Брязкальця заграли,
Знов Петрушка у малят,
Чи його впізнали?

Насмішу усіх підряд,
Розкажу вам дещо.
Хто із вас Петрушці рад,
Хай в долоні плеще!
Добрий день, любі діти! Я дуже радий вас бачити. Я прийшов до вас не сам , а з повітряною кулькою, але по дорозі вона кудись від мене втекла. Кулько, ти де?
Кулька (з-за ширми) Я тут.
Клоун (заглядає за ширму). Ой, Кулька справді тут. Але вона соромиться вийти, тому, що здута. Дітки, допоможемо їй. Ми її всі разом надуємо. Три – чотири….
(Діти імітують надування кульки, в цей час із-зі ширми поступово піднімається кулька жовтого кольору.)
Клоун: Ой, малята, подивіться, яку гарну кульку ми надули.
Кулька: Добрий день усім! А я що, і справді гарна? А якого я кольору?
(відповідь дітей)
Кулька: Що? Жовтого? А що це колір? Що ще буває жовтого кольору?
Клоун: Діти, давайте нагадаємо кульці, що ще буває жовтого кольору?
Кулька: І я жовтого кольору? Не хочу бути жовтою! Я весь час мріяла бути зеленою. Хочу бути червоною, червоною…
Клоун: Гаразд, гаразд, Кулько! Знаю, як ми зможемо тобі зарадити.
Кулька: А як?
Клоун: Ми тебе перефарбуємо. (Бере червону фарбу, пензлик і уходить за ширму)
Голоса з-зі ширми.
Клоун: От так, так. Іще з цього боку.
Кулька: Ой, лоскотно, ой-ой!.
Клоун: (виходить) Здається, ніби все! Кулько, де ти? Виходь , нехай на тебе дітки подивляться.

Кулька (з’являється) Ну що, я тепер гарна?
Клоун: Звісно, так !
Кулька: А у вас люстерко є? Я хочу подивитися на себе.
Клоун. Так, є, Ось подивись.
Кулька: (дивиться у люстерко). Ой, що це таке? Який жах! Я не хочу бути червоною. Не хочу! Хочу бути блакитною!...
Клоун: Здається я все зрозумів. Ти просто кулька – вередулька. А вередуєш ти, бо тобі, мабуть, сумно.
Кулька: Так-так! Мені справді сумно. А що робити?
Клоун: Знаю, як тобі зарадити. Ми з малятами спробуємо тебе розвеселити. Пограємо в цікаву гру, яка називається «Якщо весело тобі».
Якщо весело в долоньки плесні ти,
Якщо весело в долоньки плесні ти,
Якщо весело тобі, якщо весело тобі,
Якщо весело в долоньки плесні ти.

Якщо весело то щолкні пальцями
Якщо весело то щолкні пальцями
Якщо весело тобі, якщо весело тобі
Якщо весело то щолкні пальцями

Якщо весело, то цокни язичком
Якщо весело, то цокни язичком
Якщо весело тобі, якщо весело тобі,
Якщо весело, то цокни язичком

Якщо весело, то тупни ніжками
Якщо весело, то тупни ніжками
Якщо весело тобі, якщо весело тобі,
Якщо весело, то тупни ніжками

Кулька: І зовсім ви мене не розвеселили!
Клоун: Тобі, кулька, треба з кимсь подружитись. З друзями завжди веселіше. До речі, я знаю звірятко, яке дуже любить дружити.
Кулька: І хто ж це?
Клоун: А ти вгадай. А діти тобі допоможуть.(співає)

Пара довгих вушок, сіренький кожушок,
Скорий побігайчик, як він зветься? (Зайчик)
Правильно, це зайчик.
Кулька: А хто це, зайчик?
Клоун: Це така цікава тваринка, яка любить стрибати. Зайчика ще називають пострибайчиком.
Кулька: А як це стрибати? Я, наприклад, літаю.
Клоун: Дітки, покажіть, будь ласка, кульці, як стрибають зайчики.
Кулька: Зрозуміло! Де ваш зайчик - пострибайчик? Я хочу з ним дружити.
Клоун: Діти, давайте покличемо зайчика. Зайчику-у-у-у !!!
Зайчик: Довгі вуха, куций хвіст, В мене друзів є багато;
Невеличкий я на зріст. І кабанчик, і більчатка,
Дуже спритні ніжки маю З ними в лісі я гуляю
І від ворога втікаю. Та щей пісеньку співаю..

Траля, ля-ля-ля,
Траля, ля-ля-ля,
Не боюсь лисиці я.
Всім привіт! Хто мене гукав?
Клоун: Зайчику, з тобою хоче подружитися оця чудова кулька.
Кулька: Хм, зовсім не хочу!
Клоун: Чому, кулько?!
Кулька: А тому, що в нього негарні вуха – довгі, довгі.
Клоун: Як тебе не соромно!
Кулька: Не хочу і все.
Клоун: Зайчику, не ображайся на Кульку. У тебе дуже гарні вушка. Так, малята?
Зайчик: Я зовсім не ображаюся. Нехай кулька подружиться з іншим звірятком, у якого маленькі вушка. А я побіжу далі..
Клоун: Малята, давайте пригадаємо звірят, у яких маленькі вушка.
(Діти називають завірят.)
Кулька: Ого, скільки їх! І з ким тепер мені дружити?
Клоун: А ти знову з дітками відгадайте загадку:
В лісі гарний є звірок, має безліч голочок.
На спіні несе листок, наш знайомий (Їжачок).
Ну, звісно, це ж їжачок. Давайте ми його зараз погукаємо, він почує і прийде до нас. (Діти гукають їжачка)

Їжачок: Я маленький їжачок, лісовий мандрівничок.
Хо-хо-хо, туп-туп-туп, колобок із голочок.

Знає поле, знає ліс, і садок, і верболіз,
Хо-хо-хо, туп-туп-туп, друзів я шукаю скрізь.
Хто тут мене гукає?
Клоун: Це ми, Їжачку! Доброго дня тобі!
Їжачок: Доброго дня!
Клоун: Їжачок, от ця кулька хоче з тобою подружитися.
Їжачок: Правда? Я такий радий! А кулька яка гарна!
Кулька: А ти не гарний, такий колючий. Не хочу я з тобою дружити. Я буду сама із собою дружити. Я найкраща і друзі мені не потрібні.
Їжачок: Дуже прикро, Кулько, що ти так вважаєш. Адже ж друзі всім потрібні. З другом завжди веселіше, і друг завжди в біді допоможе. До побачення , Кулько!
Клоун: От так, дітки, Кулька залишилася сама. Зовсім самотня і нікому не потрібна. Але на цьому її пригоди не скінчилися. Якось засвітило сонечко (на ширмі з’являється сонечко) Воно стало так припікати, що наша Кулька за панікувала.
Кулька: Ой, що це таке? Мені так припікає. Ой, боляче. Я можу лопнути від спекоти. Що ж робити? На мене нікому навіть подути. Ну чому я не подружилась з зайчиком. Зайчику-у-у, ти де?
Зайчик: Біжу, біжу, Кулько. Я тебе врятую. Тобі спекотне? Зараз, зараз я на тебе подму. Дітки, допоможіть мені, будь ласка, охолодити кульку. Давайте разом зі мною.
Кулька: Ой, зайчику, дякую! І вам, малята, дякую. Мені вже краще.
Зайчик: Ну, що, Кулько, будемо дружити?
Кулька: Мені треба подумати.
Зайчик: Ну, що ж думай. А я пострибаю далі.
Клоун: Поки Кулька думала, вона не помітила, що налетіла хмарка. (на ширмі з’являється хмарка) і зашумів дощик.
Кулька: Ой, що це таке? Дощик? Звідки він взявся? Я геть промокла Ой, - ой, -ой! Хто тепер мене порятує? Їжачок, де ти? Ну чому я з тобою не подружилася? Їжачку-у-у..!
Їжачок: (з парасолькою) Кулько, я ось! Біжу! От у мене є парасолька. Я тебе заховаю від дощику. Ось так. Тепер ти швиденько обсохнеш. От і дощик скінчився. (хмарка ховається). Знаєш, Кулько, все ж таки будемо дружити з тобою.
Кулька: Мені треба подумати.
Їжачок: Ну, що ж думай. А я пішов далі.
Клоун: І кулька задумалась. А поки вона думала, подув сильний вітер, і знову наша Кулька запанікувала, і на те була причина, бо наша кулька стала підніматися все вище й вище, летіти все далі і далі.
Кулька: Ой, ой, ой! Що зі мною тепер буде? Навіщо я образила зайчика та їжачка. Хто ж мене тепер врятує? Зайчику, їжачку, допоможі-і-іть!
Клоун: Але ні зайчик, ні їжачок, звісно кульку не почули, бо вона відлетіла дуже-дуже далеко. Але ми з вами, малята, допоможемо їй. Голосно погукаємо зайчика і їжачка.
Зайчик та Їжачок: Біжимо! Не хвилюйся, Кулько! Ми тобі допоможемо! Ми тебе спіймаємо!
Кулька: Дякую вам, мої любі друзі! Так-так, ви мої справжні друзі. І вам, малята, велике спасибі. Адже ви стільки для мене зробили. І я хочу з вами з усіма дружити. Чи ви хочете подумати?
Їжачок: Та що тут думати! Дружити – це дуже добре! Правда ж, малята?
Зайчик: Дружити – це дуже весело! Правда ж , малята?
Клоун. Ось так і закінчилась історія про кульку – вередульку.
Їжачок: А наша кулька вже не вередулька.
Зайчик: Та й історії цій ще не кінець…
Клоун: Це чому ж?
Звірята та Кулька: Бо ми всіх малят і дорослих запрошуємо на міні – дискотеку.

Діти стають і танцюють з кульками.



Finland inotur picma