Joomla Templates and Joomla Extensions by ZooTemplate.com

Семінари-практикуми

Головна статті
Семінари-практикуми
«У світі прекрасного»
ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ
ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДІТЬМИ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (4-Й Р. Ж.)
ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДІТЬМИ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (5-Й Р.Ж.)
ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (6-Й Р. Ж.)
Музична казка - опера
КОНСПЕКТ ІНТЕГРОВАНОГО ЗАНЯТТЯ
«Трудове виховання дошкільників»
«Зміцнення здоров’я дитини»
“Моральне виховання дошкільників”
Всі сторінки

alt


«У світі прекрасного» 

Керівник: вихователь – методист Н. Турук

Мета: Сприяти підвищенню фахового рівня, професійної компетентності педагогів з проблеми організації трудової діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Створити оптимальні умови для реалізації завдань предметно – практичної діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі.

Учасники семінару – практикуму: педагоги ДНЗ №8

Запрошені: методист управління освіти Т. В. Мороченець

педагоги днз міста

План роботи

1. Презентація роботи педагогів дошкільного навчального закладу по темі «Художньо – естетичний розвиток дошкільників»

2. Формування життєвої компетентності дошкільника засобами образотворчого мистецтва та художньої праці

2. Розвиток творчих здібності дошкільників засобами художньо – театралізованої діяльності

3. Практичний показ:

- музично - театралізоване дійство:

Опера «Як сонечко шукало братика»;

- заняття гуртка «Маленькі фантазери»

Тема : Осінні фантазії»

4. Виставка методичних посібників та напрацювань педагогів днз по темі: «Художньо – естетичне виховання дошкільників»

4. Виставка дитячих робіт по образотворчій діяльності та художній праці на тему «Цей прекрасний світ навколо нас»

Матеріали до семінару – практикуму

Формування життєвої компетентності дошкільника засобами  образотворчого мистецтва та художньої праці

Зміни в житті суспільства зумовили зміни в соціальному замовленні щодо дошкільної ланки освіти як основи становлення життєвої компетентності дитини. Сучасний дошкільний заклад забезпечує навчання, виховання, розвиток кожної дитини. Сучасна філософія дошкільної освіти висуває погляд на дитину як цінність, підкреслює безумовну віру в її потенційні можливості та природну обдарованість.

Життєва компетентність – це обізнаність, уміння, вправність у певному колі питань, тобто йдеться про обізнаність дитини в усіх сферах життя, ціннісні ставлення дошкільника до себе, людей, довкілля, речей тощо. Показниками життєвої компетентності є насамперед активність дитини в ігровій, предметно-практичній діяльності, спілкуванні, сформованість у неї базових якостей особистості. Життєво компетентна дитина адекватно поводиться в різноманітних ситуаціях, є в них активним суб'єктом, проявляє власне Я.

Кожна дитина - це унікальний світ! У кожної дитини є прекрасні здібності й таланти, яким треба допомогти виявитися й розвитися повною мірою . Для цього ми використовуємо в нашому дитячому садку ряд методик, що добре зарекомендували себе серед фахівців у дошкільному утворенні. Усі діти дуже різні, у кожній родині — свої традиції й своє життя. Батьки та всі близькі дитині люди вірять, що їхня дитина дуже здібна, сприйнятлива, і хочуть, щоб він одержав гідне дошкільне утворення й опанував усіма навичками, які будуть необхідні йому в майбутньому.

У нашому дошкільному закладі педагоги здійснюють свою діяльність відповідно до теорії розвитку дитини ,створеної відомим психологом,професором О.Запорожцем,за якою специфічно дитячі види образотвор-

чої діяльності, зокрема малювання, ліплення, аплікація, художня праця,відіграють важливу роль у розумовому ,моральному й естетичному розвитку дітей. Зокрема,заняття з образотворчої діяльності привчають дитину аналізувати,порівнювати,сприяють розвитку пам’яті,уяви і фантазії. Образотворча діяльність сприяє формуванню не лише спеціальних умінь,а і загальних,які є базовими для формування життєвої

компетентності дітей. Серед спеціальних умінь основними є такі:формулювати задум і утримувати його в пам’яті протягом діяльності;використовувати такі засоби виразності,як колір ,форма,композиція;оцінювати свої малюнки,відмічаючи при цьому їх якість,зміст,естетичну привабливість. Крім того,діти набувають загальних умінь,зокрема:планувати свою діяльність;діяти відповідно до інструкції дорослого;здійснювати самоконтроль ;самостійно знаходити способи розв’язання поставленого завдання;доводити розпочату справу до кінця.

Розвиток творчих здібностей - одне з найголовніших завдань дошкільної освіти. Видатний педагог В.Сухомлинський писав:»Витоки здібностей дітей - на кінчиках їхніх пальців. Від пальців,образно кажучи,йдуть найтонші струмочки,які живлять джерело творчої думки.» Образотворча діяльність - найбільш ефективний засіб розвитку творчих здібностей дітей .Тому педагоги нашого ДНЗ пріоритетним напрямком роботи на 2011-2012н.р.обрали : розвиток творчих здібностей дітей через художньо-естетичну діяльність.

Одне з найулюбленіших занять дітей - малювання .Діти охоче погоджуються на пропозицію намалювати щось і з задоволенням беруться за роботу. Для них малювання -своєрідна гра .Цей вид діяльності захоплює і тішить їх. Дітям дуже подобаються заняття ,на яких ми знайомимо з нетрадиційними техніками малювання. Діти молодшої групи залюбки малюють пальчиком,відкритою долонькою,кулачками. Ці ж прийоми використовуємо і в інших вікових групах,але з ускладненням. З дітьми середньої групи використовуємо такі техніки :кляксографія, крапкування, малювання зім’ятим папером ,монотипія ,малювання квачиком, восковою свічкою. Старші дошкільники із задоволенням працюють в техніці кляксографії,монотипії,штрихування,ниткографії,вуглинкою, восковою свічкою,малюють на зволоженому папері .Цікавою для дошкільнят є техніка штампування .Для цього використовуємо готові штампи і виготовляємо з овочів. Часто пропонуємо дітям об’єднувати у роботах декілька технік, домальовувати за власною уявою та фантазією. Нетрадиційні техніки малювання дають змогу створити сприятливі умови для розвитку творчих здібностей кожної дитини. Заняття з малювання відкривають перед дітьми цілий світ розмаїття кольорів,захоплюють таємницею народження кольору, викликають естетичну насолоду.

Робочим матеріалом для ліплення може бути як глина, так і пластилін або солоне тісто. Своєрідність ліплення полягає в тому, що за допомогою цього виду діяльності передається форма предмета в трьох вимірах. Діти з задоволенням ліплять людей, тварин, посуд, транспортні засоби, овочі, фрукти, іграшки. Предмети, які вони створюють, використовуються в ігровій діяльності. Під час підготовки до ліплення дитина отримує багато знань про предмет (назва, форма, будова, колір, призначення). Разом з тим збагачується і розвивається її словник, зв'язна мова, за допомогою якої можна описати образ по пам'яті. Це сприяє розвитку її мислення, уваги, уяви та інших процесів. На заняттях дитина отримує відомості про способи ліплення і сама навчається це робити. На основі свого досвіду вона намагається самостійно вирішити навчальні завдання, а з часом ця самостійність переростає у творчість. У процесі ліплення більше, ніж у будь-якій діяльності, можна домогтися максимальної активності обох рук, розвивати і зміцнювати пальці, особливо великі, вказівні, середні. Щоб засвоїти техніку ліплення, дитині потрібно розвинути спеціальні рухи щодо їх сили, точності, темпу, спрямованості, плавності, ритмічності. Ці якості допоможуть дошкільникові надалі оволодіти різними видами навчальної, трудової діяльності. Під час ознайомлення з предметом дитина навчається розуміти його красу. Ліплення допомагає виховати цікавість до образотворчої діяльності. Дитина ставить перед собою певну мету і доводить почату справу до кінця, а це сприяє розвитку організованості, цілеспрямованості і наполегливості, дисциплінує її.Для дітей трьох-чотирьох років рекомендується ліпити: стовпчики, апельсини, вишеньки, бублики, кренделі, коржики, пиріжки, вареники та ін Для роботи з дітьми п'яти років рекомендується ліпити: яблучко, моркву, мисочку, тарілочку, чашечку, пташку та ін, де в основі ліплення предметів лежать форми циліндра, конуса (овочі, фрукти, іграшки та ін) наводяться такі прийоми ліплення, як заокруглення та загострення (морква, літак), вдавлювання (кошик, чашечка, блюдце), загинання країв, з'єднання частин, поділ глини на частини і з'єднання їх прикладанням, притискуванням, примазуванням. Для дітей шести-семи років рекомендується ліпити: півника, курочку, качечку, гуску, лебедя, пташку на підставці, синицю, снігурів, білочку, зайчика, котика, собачку, лисичку, ведмедика, та ін, в яких показані різні способи ліплення: конструктивний, пластичний, комбінований; прийоми згладжування, щільного притискання. Папір-доступний для дітей матеріал .Малюки починають займатися аплікацією ще у молодшій групі і дуже радіють тому,що зробили власними руками. На перших заняттях ознайомлюємо малюків з властивостями паперу,привертаємо їхню увагу до паперу як матеріалу ,який можна перетворювати – жмакати,складати , різати .У середній групі діти починають працювати з ножицями. З цього віку знайомимо дітей з мистецтвом орігамі .Виготовлення іграшок з паперу шляхом складання – не лише цікаве,а й корисне для дітей дошкільного віку,адже при цьому розвиваються м’язи рук, окомір, дрібна моторика. Така діяльність позитивно впливає на розвиток дітей.

Заняття з художньої праці посідають вагоме місце у роботі з дошкільниками .Адже саме художня праця забезпечує різнобічну діяльність дітей з різними видами матеріалів:з папером та картоном,з тканиною ,з природним матеріалом .Заняття з художньої праці формують у дітей морально-естетичні уявлення,розвивають ініціативу і творчість,розумові здібності ,пам'ять і логічне мислення,сприяють прояву особистих нахилів і здібностей .Різноманітні за своїм зовнішнім виглядом і технологічними особливостями матеріали створюють невичерпні можливості для розвитку дитячої фантазії, стимулюють до нових пошуків. Під час виготовлення виробів перед дітьми постають проблемні ситуації, розв’язання яких потребує певних знань : як правильно дібрати матеріал необхідної форми, який спосіб з’єднання деталей іграшки вибрати. У процесі такої наполегливої роботи в них формуються наполегливість,цілеспрямованість,уміння доводити розпочату справу до кінця.

Діти виростають, ідуть у широкий світ .Але навички,набуті у дошкільному віці,залишаються з ними на все життя. Сподіваємось, що знання та уміння, які діти отримали на заняттях із зображувальної діяльності, допоможуть їм у майбутньому обрати професію чи зацікавитись мистецтвом по-справжньому.

Розвиток творчих здібностей дошкільників засобами художньо – театралізованої діяльності

У Базовій Програмі розвитку дитини до¬шкільного віку «Я у Світі» окреслені основні шляхи реформування національної освіти, що передбачають впровадження нових під¬ходів виховних систем, форм і методів вихо¬вання, що відповідали б потребам розвитку особистості, сприяли розкриттю її талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей, починаючи з раннього дитинства.

Одним із основних показників компетент¬ності дошкільника у світі музики є дитяча творчість. Народна педагогіка та спеціальні дослідження переконливо довели, що до¬шкільне дитинство, яке становить лише де¬сяту частину життя людини, має надзвичайно важливе значення у становленні особистості.

Театралізована діяльність є ефективним засобом педагогічного впливу на розвиток особистості дошкільника. Вона передбачає формування в дошкільників умінь «входити в образ» та «утримувати» його впродовж усієї театралізованої діяльності; усвідомлювати мовленнєві та виконавські дії; передавати характерні особливості різних художніх об¬разів; переносити здобуті уявлення в само¬стійну ігрову діяльність; прищеплювати дітям інтерес до театру як до виду мистецтва.

У розмаїтті засобів впливу на формування особистості дитини дошкільного віку, важливе місце посідає театр. Цей особливий вид мистецтва органічно поєднує у собі художнє слово, драматичну дію, музику, живопис і літературу. Театр допомагає дитині глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає її до самовдосконалення, викликаючи естетичні почуття та емоції, розширює світогляд та мовленнєві здібності.

Під час театралізованої діяльності формуються особистісні моральні якості, долаються недоліки: сором'язливим та невпевненим у собі дітям театр допомагає зняти нервове напруження, подолати сумніви щодо себе, повірити у власні сили, невгамовним - навчитися витримки. Театр - це високий рівень естетичного виховання, позитивного впливу на емоційну сферу дитини, він акумулює життєву мудрість, оптимізм, енергію народу.

І тому педагоги нашого дошкільного навчального закладу великого значення надають театрально-ігровій діяльності дошкільників. Для цього широко використовують у роботі народні та авторські казки. Адже казка - активна естетична творчість, вона починається з простої розповіді й переходить у вищу форму - інсценівку.

Залучати дітей до театрально-ігрової діяльності починаємо з раннього віку. Це театр іграшок, театр на фланелеграфі, настільний, пальчиковий театри, створені вихователями театри хитунців, павутинок та «топотушок». Прості за змістом казки та розповіді, яскраві, естетично оформлені персонажі та декорації театрів приваблюють малюків, викликають позитивні емоції, сприяють розвитку комунікативних умінь ти навичок. Для старших дошкільнят це вже ігри-драматизації та імпровізації, лялькові вистави за участю самих дітей. Діти з великою радістю переглядають показані дорослими дійства і із задоволенням беруть участь у них.

У кожній групі нашого закладу відведено місце для театрально-ігрової діяльності дітей. Тут розміщені різні види театрів, атрибути, костюми для ігор-драматизацій. Діти мають змогу протягом дня зустрічатися з героями улюблених казок, перевтілюватися у певного героя, передавати його характер. І це наші діти роблять із задоволенням. Адже театр - це завжди свято. Воно об'єднує та згуртовує дітей. Вони вчаться на чужих вчинках аналізувати свою поведінку, розуміти своїх однолітків, старших людей. А педагогам важливо виявити в кожному вихованцеві його здібності, нахили. Проте, ми аж ніяк не поділяємо дітей на здібних і нездібних до сценічної діяльності. З ними всіма можна розігрувати будь-який сюжет, бо малі відтворюють сценічне дійство легко, щиро й самобутньо. Недарма К.Станіславський зауважив, що акторам слід вчитися щирості у мистецтві саме у дітей.

У дошкільному закладі діють театральний гурток «Маленькі актори» (керівник Шах М. В.) та творча група педагогів «Театралізована діяльність у ДНЗ». У садку працює практичний психолог Лукша Т.І., яка неабияку увагу приділяє розвитку творчої уяви у дітей. Вагомий внесок роблять вихователі через організацію самостійної художньої діяльності малят, театралізованих ігор та дозвіль. Музичні керівники Бєлєнкова Л.Г. та Филонич Є.В. під час музичних занять та гурткової роботи (гурток «Театральне музичне віконце» керівник Филонич Є.В., гурток «Музичний театр» керівник Бєлєнкова Л.Г.) розвивають у дітей артистичні, співочі здібності, навчають грі на музичних інструментах.

Під час театрально-ігрової діяльності дітей розвиваються творчі та інтелектуальні здібності, вдосконалюється координація рухів, жестів, міміки, розвивається виразність мовлення. Дошкільники набувають багатьох корисних практичних умінь та навичок. Вони навчаються працювати з різними театральними ляльками: водити їх, озвучувати, передавати характер персонажа; виражати почуття героїв у міміці та жестах, обігрувати сюжети улюблених казок через гру-драматизацію та різні види театрів. А таких у нас чимало. Як підсумок роботи педагогів ДНЗ по організації театрально-ігрової діяльності є показ вистав, ігор-драматизацій, театральних дійств. Музичний керівник Бєлєнкова Л.Г. з учасниками гуртка «Музичний театр» показали малятам музичну казку «Гарбузова родина», «Казка стукає у двері». Педагоги, які працюють у творчій групі «Театралізована діяльність у ДНЗ» підготували для дітей лялькові вистави «Заєць-кравець», «Кулька вередулька», «Допитливий півник», «Хто сказав: «Няв!»?», «Як їжачок набрав голок». Після вистави у залі хвилююча, урочиста атмосфера. Ми бачимо щасливі усмішки, палаючі очі, радісні обличчя маленьких акторів та їхніх однолітків - глядачів! Що може красномовніше за це свідчити про любов дітей до театру! І нам, педагогам, хочеться і надалі продовжувати поглиблено працювати над організацією театрально-ігрової діяльності вихованців.

Театралізовані ігри — розігрування в ролях певного літературного твору і відтворення за допомогою виразних засобів (інтонації, міміки, жестів, пози, ходи) конкретних образів. Вони дозволяють звертатися до різних видів художньої діяльності дітей, надають можливості для різноманітних творчих проявів, включають не тільки дії дітей з ляльковими персонажами або власні дії відповідно до ролей, а літературну діяльність (вибір теми, складання або інсценування літературних творів тощо); образотворчу (оформлення костюмів персонажів, малювання декорацій, виготовлення необхідних атрибутів); музичну (виконання знайомих пісеньок від особи персонажів, їх інсценування, наспівування, пританцьовування тощо). Як бачимо, це досить складний вид дитячої діяльності.

Адже театралізована гра вимагає від дітей наявності певних художніх інтересів, достатньо сильних вражень від сприймання художніх творів, певних виконавчих навиків, володіння засобами виразності.

У театралізованій грі яскраво проявляється і розвивається дитяча творчість. В ній дошкільнята одночасно стають і драматургами, і режисерами. І хоча творчість в такій грі спирається на відтворення знайомого матеріалу, дитина вносить в нього своє тлумачення, вигадку, фантазію. Малюки не просто копіюють образи, а ніби комбінують своє уявлення, передають власне ставлення до зображеного, свої почуття, переживання.

У своїй роботі дотримуємось основних принципів програми (принципи — основні положення, що ви¬значають діяльність педагога, характер пі¬знавальної діяльності дітей.). А саме:

1. Принцип зв'язку з життям. Використову¬ємо літературні твори, малі фольклорні жанри, казки, зміст яких є відображенням реальної дійсності минулого і сьогодення нашого суспільства, людства взагалі. До¬бираємо сценарії вистав, близькі й зрозумілі дітям, спираємось в роботі з драмати¬зації на вміння і навички, набуті дітьми в процесі життя.

2. Принцип науковості. Будуємо роботу художньо-театральної студії з урахуван¬ням особливостей вікової дитячої психо¬логії (типів темпераменту, характеру ди¬тини, психічних процесів). Використову¬ємо в роботі багату театральну спадщину М. С. Щепкіна, В. І. Немировича-Данченка, К. С. Станіславського. Даємо можливість дітям розуміти й оперувати термінами театральної абетки. Спираємося в роботі художньо-театральної студії зі збагачення словникового запасу на мовленнєву ком¬петентність дитини.

3. Принцип систематичності в опануванні знань і навичок. Система занять із дітьми кожної вікової групи з театральної діяль¬ності.

4. Принцип доступності. Добираємо обігруваний матеріал згідно з віковими особливостями дітей та Базової програ¬ми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

5. Принцип свідомості й активності. Пояс¬нюємо дітям причинно-наслідкові зв'яз¬ки процесу праці над виставою і кінцевим результатом. Доводимо до їхньої свідомості значущість гри кожного з них для інших людей, для колективу. Спонукаємо дітей до активної взаємодії з педагогом, з іншими дітьми під час підготовки до вистави. За¬охочуємо прояви творчої ініціативи, самостійності, активності, фантазії.

6. Принцип міцності засвоєння набутих знань умінь і навичок. Систематично по¬вторюємо в різних формах, ситуаціях засоби виразності: міміка, жести, рухи, інтонація. Розвиваємо пам'ять, мислення, розширюємо світогляд.

7. Принцип індивідуального підходу до дітей в умовах колективної роботи. Шукємо, виявляємо, розвиваємо обдарованість у ді¬тей у контексті акторських знань, умінь, навичок. Гуманно ставимося до дитини: педагогічно вміло виправляємо помилки, коригуємо гру, заохочуємо, стимулюємо правильну поведінку та діяльність.

8. Принцип виховного змісту. Виховний ха¬рактер змісту сценаріїв вистав, аналіз по¬ведінки героїв, їхніх вчинків; уміння бути чемним у ролі глядача й актора; уболіван¬ня за якісно позитивний кінцевий резуль¬тат роботи з усього колективу, що працює над виставою.

9. Принцип наочності. Шлях дитячого пі¬знання починаємо з живого споглядання, пов'язуючи з обов'язковим суттєвим по¬єднанням. Адже дитина мислить форма¬ми, фарбами, відчуттями взагалі. Обов'язково залучаємо дітей до роботи з естетичного оформлення матеріалу — кос¬тюмів, декорацій, відеоматеріалу, музичного супроводу, використовуємо роль педагога як приклад для наслідування.


ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ

Мета: створити умови для проведення ігор за змістом; дібрати зрозумілий і цікавий для дітей зміст пісень, коротких за текстом та легких для промовляння; мелодія має скла¬датись із повторюваних легких і коротких фраз, викликати в дошкільнят цікавість до музичних творів, бажання їх слухати, розу¬міти настрій та образний зміст музики і пі¬сень; виховувати співчуття, уміння активно допомагати у скрутних обставинах; навчати діяти спільно, узгоджено, вслухатись у слова й музику; в ігровому спілкуванні виховувати доброзичливість, дружні стосунки, взаємо¬допомогу; навчитись різних способів спілку¬вання: запитувати й відповідати, жартувати, тішитись і милуватись іграшками, рухами пе¬редавати особливості персонажів; мімікою, жестами, рухами, інтонацією виражати ці по¬чуття; виховувати ніжність, дбайливість, від¬чуття спокою, турботи.

Показники засвоєння програмових ви¬мог:

• виконують відповідні рухи, застосовують міміку, жести;

• уміють співпереживати, співчувати, пере¬давати своє ставлення до героїв вистав;

• уміють грати у взаємозв'язку з іншими ді¬йовими персонажами.

 


 

ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДІТЬМИ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (4-Й Р. Ж.)

Мета: створити умови, для проведення ігор за змістом відомих творів дитячої літе¬ратури та фольклору; учити супроводжувати їх відповідними рухами, що допомагає ство¬ренню виразного образу; залучати дітей до інсценізації малих фольклорних жанрів: пісе¬ньок, потішок, казок; учити рухатись у ритмі тексту музичного супроводу; розвивати діа¬логічне мовлення; збагачувати словниковий запас (у тому числі словами з театральної абетки — театр, оплески, сцена, актор, гля¬дач, роль); давати можливість кожній дитині побути в ролі актора і глядача; розвивати емоційні почуття співпереживання, співчут¬тя, формувати доброзичливі взаємини в ко¬лективі; виховувати почуття дружби, колек¬тивізму; створювати мажорний піднесено-емоційний настрій під час вистав.

Показники засвоєння програмових ви¬мог:

• розуміють поняття: театр, сцена, актор, глядач, роль;

• знають і розуміють зміст обігруваного ма¬теріалу, виконують відповідні рухи, засто¬совують міміку, жести;

• уміють співпереживати, співчувати, вияв¬ляти своє ставлення до героїв вистав;

• уміють вчасно вступати в гру на сцені, гра¬ють у взаємозв'язку з іншими дійовими персонажами;

• усвідомлюють соціальну значущість своєї гри для глядачів і колективу артистів.


ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДІТЬМИ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (5-Й Р.Ж.)

Мета: учити слухати, розуміти, аналізува¬ти художньо-літературні твори різних жан¬рів (казки, оповідання, віршовані твори), розуміти різницю між ними; навчати дітей творчо і самостійно розвивати тему в іграх за сюжетом літературного твору; продовжу¬вати збагачувати словниковий запас новими словами театральної абетки — афіша, сцена, декорації, куліси, міміка, жести, інтонація; управляти дітей за допомогою спеціальних вправ в засобах емоційної виразності, мі¬міки, жестів, рухів, інтонації, темпу, тембру,

сили голосу; тренувати пам'ять шляхом за¬учування слів напам'ять і спеціальних вправ; спонукати дітей ло колективної гри, вза¬єморозуміння, співпереживання, уболівати за кінцевий результат; учити з розумінням ставитись до помилок під час процесу ро¬боти над драматизацією, як своїх власних, так і товаришів; спонукати до колективного розв'язання проблем.

Показники засвоєння програмових ви¬мог:

• розуміють поняття: сцена, декорації, рекві¬зит, куліси, міміка, жести, інтонація;

• « володіють елементарними навичками мови жестів; імітують рухи тварин; уміють мімікою передати певний стан людини;

• цілісно сприймають і розуміють компо¬зицію вистави за змістом літературного твору;

в уміють граційно, розкуто, згідно з роллю, рухатись на сцені;

• виявляють особистісну позицію в процесі перевтілення у сценічний образ, уболіва¬ють за кінцевий результат театралізова¬ного дійства.


ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (6-Й Р. Ж.)

Мета: продовжувати розширювати дра¬матичний репертуар пропонованих для гри на сцені вистав; продовжувати усклад¬нювати сюжетний ступінь драматизації (ви¬стави на 2 і більше дій, складніші за змістом і кількісним складом акторів);

вами і поняттями театральної абетки; учити помічати емоційний стан партнерів, зважа¬ючи на них (самостійно знаходити шляхи розв'язання проблемних ситуацій, що ви¬никають під час роботи над драматизацією художнього твору); розвивати увагу, уміння вчасно вступати в діалог самостійно (без до¬помоги дорослого), правильно вести його; передавати в драматизації власне ставлення до героїв, їхніх учинків; продовжувати пра¬цювати над удосконаленням уміння імпрові¬зувати; заохочувати прояви винахідливості, творчої ініціативи, фантазії, самостійності; залучати дітей до виготовлення, ремонту за¬собів художньо-театральної діяльності (де¬корації, костюми, іграшки); виховувати кращі людські почуття: гуманність, доброту, поряд¬ність.

Показники засвоєння програмових ви¬мог:

• мають уявлення про театр як вираження життєвих ситуацій в акторській грі;

• опановують засоби емоційної виразно¬сті (міміка, жести, інтонація) в міру своїх індивідуально-вікових можливостей;

• уміють співпереживати персонажеві, розу¬міють зміст дійства, усвідомлюють колек¬тивний характер дієтворення на сцені;

• цілісно сприймають і розуміють компози¬цію та особливості літературного твору, отримують задоволення від процесу та результату творення;

• відчувають себе соціально-значущими особистостями з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, патріотизму.

Ми маємо надію, що засоби театральної педагогіки, які ми використовуємо, допоможуть у вихованні та навчанні дошкільників, робитимуть їхнє життя цікавішим, де кожна дитина відчує себе особистістю.

результатом розвитку гри.


"Як Сонечко шукало братика" - музична казка - опера у виконанні старших дошкільників

Дитина лише тоді розумітиме прекрасне, коли сама активно створюватиме художні образи. З упевненістю можу сказати, що кожна дитина народжується з природними творчими задатками, але творчими виростають лише ті, умови виховання яких дозволяли розвинути ці здібності своєчасно..

Дитяча здібність до акторської гри – стежина до розвитку творчості, до виховання таких моральних якостей як співчуття, доброзичливість, взаєморозуміння. Драматизація спрямовує енергію дитини у позитивне русло, розвиває і виховує малюка.

Мета – підвести дитину до розуміння образу, визначити орієнтири його переживання, настроїти, за висловом В.О.Сухомлинського, чутливі струни дитячого серця. Впливати на творчий розвиток дитини (розвивати співочі і танцювальні здібності, збуджувати уяву, активізувати естетичні емоції, розширювати художній кругозір), виховувати почуття міри і гармонії, а також формувати естетичний смак дитини.

Під музику діти забігають в зал , стають півколом і співають пісню

«Казка стукає у двері»

Після цього діти артисти розбігаються по своїм куточкам.

Ведуча: Ми вітаємо вас, дорогі наші гості, сьогодні ми хочемо показати вам цікаву казкову оперу.

Якось стало відомо Сонечку, що на землі живе його братик, тільки на кого схожий братик і як його ім’я Сонечко не знало і тому вирішило спуститися на землю і пошукати свого братика, а хто Сонечку в цьому допоміг, давайте подивимось…

Ведуча:

Ви погляньте, любі діти,

Потрудилось добре літо:

Щедрим сонцем зігрівало,

Дощиком нас поливало Фрукти, ягоди – в садах

Овочі – ось на грядках,

У лісах – гриби і квіти.

Ми подякуємо літу!

Виходить Сонечко.

Сонечко:

Сьогодні встало я раненько,

Умилось дощиком гарненько,

Тепер збираюся мандрувати,

Бо маю братика шукати. Всі кажуть: тут він, на землі,

А й досі не зустрілись ми.

Хоч нібито одна сім’я,

Та брата ще не знаю я.

Вибігають дівчатка краплинки оточують Сонечко, танцюють, на при кінці співають

Краплинки:

Ми краплинки дощові,

Допоможемо тобі

Братика твого шукати.

Як його нам називати? А який твій брат із себе?

І чи схожий він на тебе?

Чи такий, як ти яскравий?

Чи дружитиме він з нами?

Сонечко:

Я не знаю, любі друзі,

Де живе він: в лісі, в лузі,

І яке його ім’я,

Все одно шукаю я. Я гадаю, що він гожий

І на мене трохи схожий.

Роззиратимусь навкруг –

Де ж мій братик, любий друг?

Діти:

Не турбуйся, Сонце ясне,

Уставай уранці вчасно.

Разом ми усі зберемось

І за пошуки візьмемось Квіти у садочку є,

Кожен їх упізнає,

Запашні вони зростають,

Може, щось про брата знають?

Тут і бджілка трудівниця,

Все працює не ліниться.

Вибігають квіти з бджілкою і танцюють.

Бджілка:

У садках гаях літаю,

Квіти всі я добре знаю.

Може десь кого й стрічала,

Та, що це твій брат, не знала Де живе він, як він зветься?

А чи ходить де прийдеться?

Може, десь кого й стрічала,

Та, що це твій брат не знала.

Вибачай!

Бджілка улітає.

Квіти:

Ми в садочку виростаєм, ти нас гарно зігріваєш.

Та про братика про твого

Ми не знаємо нічого .

Дівчатка убігають на стільчики

Сонечко:

Братика шукаю всюди,

Зазирати оком буду

На город, у сад і луг,

Де ж мій братик, любий друг?

Діти:

Не турбуйся, Сонце ясне,

Уставай уранці вчасно.

Разом ми усі зберемось

І за пошуки візьмемось Фрукти у гайочку є,

Кожен їх упізнає,

Соковиті виростають,

Може, щось про брата знають?

Вихід і танець фруктів.

Фрукти:

Яблуко:

Я на дереві зростаю,

Я все бачу і все знаю,

Недаремно мене діти

Називають соковитим.

Груша:

Ви на мене подивіться:

Я дівиця круглолиця,

Жовтобока, замашненька,

А до того ж і смачненька. Абрикос

Колір маю наймодніший,

І на смак я найдобріший,

У дітей я популярний…

Одне слово, дуже гарний!

Слива:

Досить себе вихваляти,

Треба сонцю помагати.

Брата меншого шукати.

Хтось же має його знати?

Фрукти розбігаються.

Сонечко:

Братика шукаю всюди,

Зазирати оком буду

На город, у сад і луг,

Де ж мій братик, любий друг?

Діти:

Не турбуйся, Сонце ясне,

Уставай уранці вчасно.

Разом ми усі зберемось

І за пошуки візьмемось Колосочки в полі є,

Кожен їх упізнає.

Урожайні виростають

Може, щось про брата знають?

Виходять колосочки танцюють і співають.

Колоски:

Рясно ми зросли у полі –

Дощику було доволі.

Ти теплом своїм зігріло,

Тож візьмемось

ми за діло Спробуємо відшукати,

Загадку цю відгадати.

Братика знайти твого

Допоможемо гуртом. Подивімось навкруги

Хто ж він?

Ні, не знаєм ми.

Серед нас шукати годі,

Попитай – но на городі.

Колосочки убігають.

Сонечко:

Братика шукаю всюди,

Зазирати оком буду

На город, у сад і луг,

Де ж мій братик, любий друг?

Діти:

Не турбуйся, Сонце ясне,

Уставай уранці вчасно.

Разом ми усі зберемось

І за пошуки візьмемось Овочі на грядці є,

Кожен їх упізнає,

Всі смачними виростають

Може, щось про брата знають?

Вихід і танок овочів.

Овочі:

Всі:

Всі ми – овочі смачненькі,

І корисні, і свіженькі.

Капуста:

Я капуста не минайте,

З апетитом наминайте

Морква:

Морква теж корисна дуже,

Ти вживай її, мій друже.

Будеш гарним та рум’яним

Радість таткові та мамі. Буряк:

Я натоптаний кругленький,

Бурячок для всіх смачненький,

Незамінний до борщу,

Їжте, дітки, досхочу!

Помідор:

Хай червоні будуть щоки,

Як мої тугенькі боки.

Часто овочі вживайте

Та здоровими зростайте.

Всі:

Знаєм, хто на тебе схожий,

Теж як ти, у нас він гожий.

Соняшнику, йди сюди!

Нам потрібен саме ти.

Виходить соняшник.

Овочі:

Справді схожий. Ось твій братик!

Знаєш ти, як його звати?

Сонечко:

Ні, не знаю… Хто ти є?

І яке ім’я твоє?

Соняшник:

Я Соняшник,

Земний я братик твій.

А ти, що в небі,

Світиш всім. Ми з тобою дуже схожі,

Сонце ясне любе й гоже,

Ми родина знають всі –

І дорослі, і малі.

Діти:

Нарешті братика знайшли ми –

Так Сонечко цього хотіло!

У мирі ми повинні жити,

Поміж собою всі дружити. І знати, хто якого роду:

Донька чи син свого народу,

Як зветься рідний край, країна.

У нас – це люба Україна.

Ми українці всі маленькі,

А Україна – наша ненька!

Всі учасники співають пісню.

«Добрий день, матусю Україно!»


КОНСПЕКТ ІНТЕГРОВАНОГО ЗАНЯТТЯ

«Чарівні перетворення осінніх листочків»

Мета:

Донести до дітей барвисту красу «золотої» осені. Вчити слухати музику, формувати здатність бачити її, показати гармонію звуків і кольорів у природі та мистецтві.

Вчити дітей малювати в техніці, яка називається «друк», наносити фарбу на зворотню сторону листочка від середини до країв, самостійно добирати потрібні листочки та гармонійно поєднувати кольори. Робити відбитки на аркуші, створюючи якийсь предмет або сюжет, домальовуючи пензликом дрібні деталі, яких не вистачає на малюнку.

Розвивати уяву, образне мислення, сприймання.

Виховувати любов до природи, бажання відтворювати свої фантазії на папері.

Матеріал:

Музика А.Вівальді «Осінь», П.Чайковський «Вальс квітів»; гуашеві фарби, засушені листочки різних видів дерев, вологі серветки.

Хід заняття:

Загадка: В зеленім лісі ненароком

Якийсь художник побував

У золотисто – жовтий колір

Усі дерева перефарбував.

- Ти хто такий? – всі дивувались,

- Чому тебе не бачим досі!

Та придивися добре,

І ти тоді побачиш … (Осінь)

- Вірно, цією невидимкою – художником є чарівниця осінь.

- Діти, сьогодні осінь запрошує нас до свого дивовижного царства, де ми зможемо помилуватись її красою.

А подорож наша буде незвичайною, тому, що ми здійснимо її в своїй уяві, а допоможе нам у цьому музика, яку написав композитор А.Вівальді. Називається вона «Осінь».

Отже, сядьте рівно, закрийте очі.

Темно, тихо. Прислухайтеся до самих себе, до свого серця, пориньте у фантастичний світ чарівниці осені.

Діти слухають уривок композиції А.Вівальді «Осінь».

- Ось і закінчилась наша фантастична подорож. Вам сподобалась музика? Гарна музика, тому що осінь гарна. А що ви побачили в своїй уяві слухаючи цю музику, яка музика за характером? Поділіться своїми враженнями.

(Відповіді дітей)

- А хто почув як шепоче осіннє листя, про що воно шепоче? (як гарно осінь їх розфарбувала, як добре їм гойдатися на гілці).

- Які кольори ви побачили, слухаючи музику?

- Хто відчув аромат осені? Чим пахне осінь? (опалими листочками, овочами з городу, грибами, дощем…).

- Діти, давайте зараз пригадаємо, як ми з вами, майже щодня, спостерігали за осінніми деревами, за листочками, милувалися їх красою і щоразу дізнавалися про листочки щось нове.

Давайте пригадаємо, що ми знаємо про листочки:

- змінюють восени свій колір,

- навчилися розрізняти листочки за формою з якого дерева,

- про те, що вони вміють танцювати, кружляти,

- плавати по воді, наче човники,

- літати в повітрі як парашутики,

- навчилися слухати їх шелестіння та інше.

А ще, ми зробили для себе несподіване відкриття, що осінніми листочками можна малювати.

- Погляньте, які гарні листочки подарувала нам осінь. Якщо уважно придивитися до кожного листочка, то можна побачити, що він нам щось нагадує.

Зараз ми їх розглянемо і спробуємо впізнати з якого дерева чи куща листочок, та що він нагадує вам за формою.

(Показую листя клена, дуба, каштана, куща горобини, бузку, а діти розпізнають з якого він дерева чи куща, розповідають на що, або на кого подібні листочки: на лапку гусака, парашутики, парасольки, пташки, рибки, квіти, метелики та інше)

Фізкультхвилинка «Осіннє дерево»

Ось це – деревце, мій друже,

(повільно піднімають руки вгору)

Кучеряве, гарне дуже!

(рухи в повітрі руками, ніби окреслюють силует дерева)

Гілля з вітром грається

Хилиться, гойдається.

(нахили тулуба вліво, вправо)

А листочки шелестять

Ніби казку шепотять

(руки вгору, рухають пальчиками)

Вітерець гуляв, бродив,

З віт листочків натрусив.

(рухаються довільно, присідають, плавні рухи руками)

Осінь деревце вже чує

(приставляють долоньку до вуха)

Листя в золото фарбує.

(рух правою рукою, ніби тримають пензлик вгору - вниз)

- Вчора, коли я повернулася з дитячого садка, на мене чекали осінні листочки. Мені дуже захотілося намалювати щось цікаве разом з ними. Погляньте, що в мене вийшло.

(Розгляд зразків 2-3)

- Що ви бачите на малюнку?

(Ваза з квітами)

- Які листочки перетворилися на квіти?

- Який листочок допомагав мені малювати вазу?

- Що я домалювала?

- А зараз пригадаємо ще, як можна малювати листочками:

1. Беремо листочок за кінчик.

2. Кладемо його на клейонку, зворотною стороною догори. Чому? – добре видно прожилки, випуклості, рельєфні ший більше пензлик.

3. Наносимо фарбу потрібного кольору від середини до країв, притримуємо листок при цьому вказівним пальцем лівої руки.

4. Миємо та витираємо пензлик.

5. Беремо листок за кінчик і переносимо його на аркуш, кладемо зафарбованою стороною.

6. Зверху накриваємо листок папірцем і легенько притискуємо долонькою.

7. Забираємо листок, а на його місці залишається гарненький відбиток – точнісінько копія його самого.

8. Тоненьким пензликом домальовуємо те, чого не вистачає на малюнку.

Пригадали.

- Як називається такий прийом малювання? (Друк)

Пропоную дітям сісти за столи.

- Діти, пильніше свої листочки. Подумайте, що або кого вони вам нагадують. Що б ви хотіли сьогодні намалювати за допомогою цих листочків? Спробуйте їх перетворити на щось цікаве.

А зараз візьміть більший пензлик. Обніміть його легенько трьома пальчиками, сильно не стискайте, щоб пензлик відчував тепло ваших пальчиків. Підніміть пензлик щетинкою догори. Вправа «Пензлик вітається». «Добрий день» - опускаємо щетинку донизу. При цьому рухають тільки пальчики.

А зараз простягніть вільну долоньку вперед. Потренуємось, як будемо покривати листочок фарбою – діти проводять сухим пензлем по долоньці від середини до країв від себе, ніби гладимо листочок. Листочку дуже приємно, він залишить вам гарний відбиток.

Самостійна робота дітей.

По закінченні виставити роботи на мольберті.

Зробити аналіз дитячих робіт.

А зараз, діти, давайте подякуємо листочкам за те, що допомагали вам намалювати такі гарні малюнки і попрощаємося з ними:

«Не сумуй листочку, що скоро прийде зима. Всі листочки впадуть з дерев і сховаються під снігом. Та незабаром настане весна і прийдуть тобі на зміну вже інші твої братики та сестрички, але ми з тобою не розлучаємось. Ми тобі кажемо «До побачення».


«Трудове виховання дошкільників» 

Керівник: вихователь – методист Н. Турук

Мета: Сприяти підвищенню фахового рівня, професійної компетентності педагогів з проблеми організації трудової діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Створити оптимальні умови для реалізації завдань предметно – практичної діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі.

Учасники семінару – практикуму: вихователі ДНЗ №8

Засідання І.

1. Ознайомлення з планом роботи семінару – практикуму

2. Завдання програми "Українське дошкілля" щодо  трудового виховання дітей раннього та дошкільного віку.

3. Організація праці на ділянці ДНЗ

4. Результати перевірки обладнання для праці у всіх вікових групах

5. Домашнє завдання: розробити поради, пам’ятки для батьків щодо трудового виховання дошкільників

Засідання ІІ.

1.Види дитячої праці у дитячому садку.

2. Художня праця і розвиток особистості.

2.Організація чергування у різних вікових групах

3. Колективний перегляд і обговорення організації чергування у старшій групі

4.Домашнє завдання: скласти орієнтовний перспективний план проведення художньої праці у різних вікових групах

Засідання ІІІ.

1. Спільна робота педагогів днз та сім’ї по трудовому вихованню дошкільників

- співпраця з батьками вихованців (з досвіду роботи)

2. Елементи народної педагогіки в трудовому вихованню дітей дошкільного віку.

3. Підсумки роботи семінару.


«Зміцнення здоров’я дитини» 

Керівник: Мельник Людмила Іванівна

Мета: розкрити роль педагогів у реалізації завдань основних ліній розвитку дітей дошкільного віку щодо охорони, збереження і зміцнення їхнього здоров’я; допомогти зрозуміти, що вони мають бути взірцем досконалості, духовності та фізичної гармонії, чітко усвідомлювати свою приналежність до виховання здорової нації, допомогти вибрати для цього шляхи і методи, які є найбільш прийняті для кожної конкретної дитини.

План роботи

1. Сучасні підходи до організації фізкультурно – оздоровчої роботи в ДНЗ

2. Види оздоровчої роботи з дітьми з використанням музики

3. Рекомендації щодо підбору музичного репертуару

4. Загартування дітей в умовах дошкільного навчального закладу та сім’ї

5. Практичний показ оздоровчих заходів в різних вікових групах

- ІІ молодша група;

- середня;

- старша;

1 клас.

6. підсумки роботи семінару - практикуму

Рекомендована література:

- Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»

 

- Лохвицька Л. В., Андрющенко Т. К. Дошкільникам про здоров’я. –ТОВ «Мандрівець», 2008.

- Лохвицька Л. В., Андрющенко Т. К. Про здоров’я треба знати, про здоров’я треба дбати //Палітра педагога №2, 2004.

- Л. Гаращенко. Методика загартування в умовах ДНЗ// Дошкільне виховання №3, 2010.

- С. Нечай. Музика зміцнює здоров’я. Види оздоровчої роботи з використанням музики// дошкільне виховання №6, 2010.

- Є. Герасименко. Загартування малят водою// дошкільне виховання №5, 2010.


“Моральне виховання дошкільників” 

Керівник: вихователь – методист Н. Турук

Мета: Інтеграція підходів до виховання дітей, можливість цілісного розвитку особистості дитини. Створення сприятливої соціальної ситуації розвитку кожної дитини, пошук нових, різноманітних форм та методів прилучення дітей до моральних норм гуманної поведінки, формування ціннісних орієнтацій, морально – вольових якостей особистості.

Учасники: педагоги ДНЗ №8

Засідання І.

6. Ознайомлення з планом роботи семінару - практикуму

7. Стан морального виховання дошкільнят на сьогодні.

8. В. О.Сухомлинський про виховання моральної краси.

9. Роль казки у вихованні дітей.

10. Домашнє завдання:

Опрацювати програму розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»:

Основні лінії розвитку. Соціально – моральний розвиток.

Засідання ІІ.

1. Виховання людяності

- роль близьких дорослих у моральному вихованні дітей

2. Інтеграція підходів до виховання

3. Виховання людяності: програмні вимоги

- молодший дошкільний вік;

старший дошкільний вік.

Засідання ІІІ.

4. Міні – бесіда «Виховуйте дитину так, щоб у неї були цінності душі.»

5. Бліц – опитування:

- «Що таке мораль?» «Який ідеал моральної людини?»

- «Чому питання моралі є актуальним на сьогоднішньому етапі розвитку суспільства»

3. Вправа «Склади таблицю»

4. Розгляд та коментування фото стенду «Все починається з дитинства»

5. Кросворд «Квітка моральних почуттів»

11. Педагогічна вправа «А я роблю ось так!»

12. Підсумки роботи семінару.

Finland inotur picma